Штраф за незаконний вилов риби 2019

Штрафы за незаконный вылов рыбы в России могут увеличить в 20 раз

Штрафы за незаконную добычу морепродуктов могут увеличиться в 20 раз. Такой прогноз был дан по итогам общественных обсуждений поправок к постановлению Правительства РФ от 25 мая 1994 года «Об утверждении такс для исчисления размера взыскания за ущерб, причиненный уничтожением, незаконным выловом или добычей водных биологических ресурсов», которые завершились 9 октября. Размер штрафов еще уточняется. Об этом сообщается в пресс-релизе Всемирного фонда дикой природы (WWF).

Штрафы за незаконный вылов одной особи любого размера и веса рыбы калуги составят, предположительно, 270 тыс. руб., белуги — 200 тыс. руб., амурского и сибирского осетров — 160 тыс. руб., балтийского, черноморского и каспийского лососей и семги — 14 тыс. руб., тихоокеанских лососей в зависимости от вида — от 1 тыс. до 11 тыс. руб. Такса начисляется с учетом инфляции, заложенной в федеральном бюджете на конкретный год.

За незаконную добычу одного килограмма белуги или калуги планируется взимать штраф в размере 82,2 тыс. руб., других осетровых — 54,9 тыс. руб., лососевых — 27,5 тыс. руб., морских беспозвоночных — 4,6 тыс. руб.

К каждому килограмму черной икры добавляется штраф за один экземпляр рыбы, красной — половину таксы за экземпляр лососевых.

Штрафы удваиваются, если нарушитель добывает рыбу в неположенном месте или в период, когда ловля запрещена.

Основная цель инициаторов проекта — привести размеры штрафов, которые были установлены в 2000 году, в соответствие с изменившейся финансово-экономической ситуацией.

«Сегодня штраф за незаконный вылов одного атлантического лосося массой, скажем, три килограмма, составляет 1250 рублей. На рынке в Мурманске такая рыба будет стоить как минимум в два с половиной раза дороже. Поэтому на штраф браконьеры не обращают внимания», — пояснил координатор проектов программы по устойчивому рыболовству Баренц-отделения WWF Алексей Голенкевич.

Директор программы по устойчивому морскому рыболовству WWF Андрей Винников обращает внимание на то, штрафы не смогут решить проблему браконьерства. Необходимо также охранять нерестилища и места обитания, поддерживать здоровье диких популяций.

Осетровые занесены в Красную книгу России. Добыча калуги и белуги в дикой природе запрещена. В продажу поступают виды, которые выращиваются на рыбных фермах. Однако, по данным фонда, в 2015 году 80% черной икры на рынок поставляли браконьеры. В 2015 году на рынках Москвы и Подмосковья ежедневно продавали до 10 т незаконно добытых осетровых и до 100 кг черной икры. Объем легальной черной икры составил 40 т.

По словам координатора проектов Морской программы WWF России Александра Моисеева, в последние годы нелегальной икры на рынке стало меньше. Но только потому, что масштабное браконьерство привело к сокращению популяции осетровых. «Теперь на рынках стало меньше черной икры от осетров природных популяций, появилось больше икры аквакультурной, которую выдают за «дикую». То есть икры браконьерской объективно стало меньше, но тем не менее пресс нелегального промысла на остатки осетровых у нас не уменьшился», — пояснил эксперт «+1».

Как считает Моисеев, в России необходимо разработать систему, которая позволила бы отслеживать движение продукции от производителя до потребителя. «Сейчас, насколько нам известно, разрабатывается «система прослеживаемости» на основе фискального учета. Первая рабочая встреча в Росрыболовстве на эту тему состоялась в декабре 2014 года. Но процесс разработки затянулся, так как нормативно-правовой базы «прослеживаемости пищевой продукции» не было, ее сформировали не так недавно. Мы также надеялись, что отечественные предприятия товарного осетроводства смогут объединиться и внедрить добровольную систему прослеживаемости, которая защитила бы их на рынке. Но, видимо, мы переоцениваем зрелость бизнеса», — рассказал эколог.

В России ужесточили наказание за незаконную добычу рыбы

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Штрафы за незаконный вылов рыбы увеличены, суммы денежных взысканий поднялись в десятки раз. К примеру, теперь за одного муксуна вместо 400 рублей браконьер заплатит более 3 тысяч. Кроме административной ответственности вероятна и уголовная.

Штрафы за незаконный вылов рыбы в России не менялись больше восемнадцати лет. За это время многие виды попали в Красную книгу: приобрели статус ценных и особо ценных. Именно за них суммы ущерба вырастут в большей степени. В первую очередь цель таких ужесточений – предупреждение браконьерства и сохранение биологического разнообразия водных обитателей.

Руслан Романчук, начальник отдела государственного контроля, надзора, охраны водных биологических ресурсов и среды их обитания по Югре:
«Следует отметить, что ответственность за причинённый ущерб при незаконном вылове наступает как для рыбопромышленников, так и для рыбаков-любителей, то есть распространяется практически на все виды рыболовства, осуществляемые на территории автономного округа».

К примеру, если раньше незаконный вылов осетра обходился браконьеру в 10 тысяч рублей, то сейчас размер штрафа за один экземпляр составляет более 160 тысяч. Денежное взыскание за муксуна и стерлядь с 420 рублей выросло до 3 и 4 тысяч. Заплатить за незаконно выловленную щуку придётся уже 925 рублей. Отметим, что вес и размер значения здесь не имеют. А если рыба поймана в неразрешённом месте и в запрещённый период, штраф удваивается.

Читайте так же:  Компенсация тинькофф

Сергей Сенник, начальник Ханты-Мансийского отделения научного института рыбного хозяйства «Госрыбцентр»:
«Таким образом, браконьерство становится экономически нерентабельным, потому что, если ты попадёшься, ты отдашь трёхкратную или даже десятикратную стоимость».

Платить больше придётся и за икру. Наказание за килограмм осетровой, к примеру, по новому документу – 54 тысячи, других видов рыб – от 2 тысяч рублей.

Только с начала 2018 года на территории Югры привлечены к административной ответственности более тысячи нарушителей. Стоит учитывать, что, если сумма ущерба превышает 100 тысяч рублей, последует ответственность уголовная. Для примера – всего 28 выловленных хвостов муксуна.

Штраф за незаконний вилов риби 2019

Госрыбагентство установило линейку штрафов

С 1 апреля в 19-ти областях Украины и Киеве начался нерестовый запрет на лов рыбы. Сроки запрета в различных регионах и областях могут отличаться в зависимости от погодных условий, однако в основном сезонный нерестовый период определяется сроками с 1 апреля по 30 июня, — сообщает пресс-служба Горыбагенства.

Правила ловли рыбы во время нереста предусматривают: вылов только с берега, только в пределах населенного пункта, только разрешенными орудиями лова — 1 удочкой с одним крючком или спиннингом, по соблюдению норм вылова — до 3 кг / день на человека, только в разрешенных местах; рыбалка в природных нерестилищах и на территории зимовальных ям категорически запрещена.

В период нереста запрещено проводить дноуглубительные, взрывные и другие виды работ, добывать строительные материалы (добыча песчано-гравийной смеси, расчистка русел рек, дноуглубление, берегоукрепление и т.д.), проводить соревнования по спортивному рыболовству, проводить подводную охоту, передвигать лодки. В соответствии с Правилами любительского и спортивного рыболовства в это время разрешение на использование плавательных средств имеют только органы, занимающиеся охраной водоемов.

За нарушение правил рыболовства в период нереста предусмотрено наказание от административных штрафов до уголовной ответственности. В соответствии с Кодексом Украины об административных правонарушениях, за незначительное нарушение правил рыболовства предусмотрено предупреждение или наложение штрафа на граждан от 34 до 170 грн, на должностных лиц от 170 до 510 грн; за грубое нарушение правил рыболовства (например, рыболовство с применением огнестрельного оружия, электротока, взрывчатых или ядовитых веществ, других запрещенных орудий лова, промышленных орудий лова лицами, не имеющими разрешения на промысел и т.д.) предусмотрен штраф 340-680 грн с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения, на должностных лиц 510-850 грн с конфискацией орудий и средств совершения правонарушения. В зависимости от степени нанесенного ущерба, за грубые нарушения предусмотрена также уголовная ответственность — штраф 3400 — 6800 грн или лишение свободы сроком до 3 лет с конфискацией орудий и средств лова, и незаконно добытых водных биоресурсов.

Кроме штрафа за незаконный вылов, правонарушителю начисляется штраф за каждую выловленную рыбу, независимо от ее размера и веса. У каждой рыбы есть своя цена. Так, согласно постановлению Кабинета министров Украины №1209 от 21.11.2011, установлено штрафы в грн: судак — 510, сом — 425, щука — 340, карп — 306, белый амур, толстолобик — 255, плотва, синец — 85, карась, окунь и верховодка — 17, лещ — 170, линь — 119 грн, красноперка — 68 грн, подуст — 34 грн.

З 1 листопада встановлено заборону на вилов риби у зимувальних ямах

З першого листопада в більшості українських водойм розпочалася осінньо-зимова заборона на лов водних біоресурсів у зимувальних ямах. В переважній кількості областей вона триватиме до початку нересту 2019 року, в деяких – до кінця зимового періоду.

З метою збереження водних біоресурсів у зимовий період територіальними підрозділами рибоохоронного патруля видано відповідні накази. В них зазначено водойми та місця, де вводиться дана заборона. З документами можна ознайомитись за посиланням.

Нагадуємо, риболовля у заборонений період дозволена на ділянках для любительського рибальства поза межами зимувальних ям. При цьому, любительський лов риби дозволяється зимовими вудками із блешнею вертикального блешніння з гачком, не більше №10, мормишкою, наживною і живцевою снастями. Загальна кількість гачків на водоймах загального користування не повинна перевищувати п’яти на рибалку, а на водоймах, де впроваджено платне рибальство – не більше десяти на одну особу.

За недотримання зазначених норм передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 34 до 680 грн. Крім штрафу за незаконний вилов нараховуються збитки за кожну виловлену рибину. Наприклад: судака – 510 грн, сома – 425 грн, форелі – 340 грн, щуки – 340 грн, сазана (коропа) – 306 грн, білого амура – 255 грн, товстолобика – 255 грн, білизни (жереха) – 255 грн, рибця звичайного – 255 грн, ляща – 170 грн, лина – 119 грн, плітки – 85 грн, краснопірки – 68 грн, підуста – 34 грн, плоскирки – 34 грн, карася – 17 грн тощо.

Держрибагентство закликає всіх рибалок-любителів, рибалок-спортсменів та рибалок-промисловиків дотримуватись заборони на вилов водних біоресурсів у зимувальних ямах. В разі виявлення порушень, особи будуть притягнуті до відповідальності згідно з нормами діючого законодавства.

Довідково:

З настанням холодів у водоймах відбуваються зміни, які впливають на поведінку водних біоресурсів. У риб різко знижується активність, практично повністю припиняється споживання їжі, сповільнюються процеси росту, знижується частота серцевих скорочень, сповільнюються реакції на подразники. В цей час риба дуже вразлива, тому вона збирається в зграї та йде на зимівлю до зимувальних ям.

Читайте так же:  Льготы детям войны в челябинской области

За інформацією Держрибагентства

Власти увеличили штрафы за незаконный вылов рыбы ‎в 10 раз [ Редактировать ]

Гривнею по браконьєрству. З цього тижня в Україні зросли штрафи за незаконний вилов риби. В середньому вони підвищилися вдесятеро. «Влетять в копієчку» рибалки і в разі перевищення добової норми вилову. За кожну зайву рибину рибінспекція правитиме від 20-ти до півтисячі гривень. У рейд з наглядачами Дніпра та новими розцінками — їздили наші кореспонденти.

Затятий рибалка Віктор на березі від самого ранку. За годину упіймав з десяток рибин. Каже, ще трішки і виконає добову норму вилову — три кілограми. І хоча приїхав здалеку ловити більше і наражатися на штраф чоловік не хоче.

Віктор, рибалка:

— Як заїдеш за 50 кілометрів, спалиш бензин і три кілограма вловить — це дуже мало. Будемо їздить десь поближче, щоб було вигідно.

З понеділка штрафи за незаконний вилов риби і порушення правил любительського і промислового рибальства зросли в середньому у десятеро.

У рибохороні пояснюють, штрафи насамперед ударять по браконьєрах. Адже в останні роки, коли покарання було мізерним, їх на Дніпрі розвелося чимало. Ось це — територія покинутої риббригади. Віднедавна тут облаштувалися браконьєри.

Неподалік від бази інспектори несподівано натрапили й на самих браконьєрів, чоловіки щойно повернулися з промислу. Помітивши нас — намагалися втекти. Десятихвилинна погоня очеретом закінчується успішно.

Улов порушників — 90 карасів. Рибінспектори кажуть, цієї кількості достатньо, аби порушити справу і стягнути штраф. Кожна рибина обійдеться браконьєрам у 17 гривень.

Віктор Ліпінський, член наглядової ради Держрибагентства України:

— На сегодняшний момент, экономически человек пострадал довольно таки ощутимо, и в следующий раз он задумается — стоит ли выходить на этот чёрный промысел.

У Черкаській рибінспекції сподіваються, нові штрафи відвадять якщо не всіх браконьєрів, то принаймні більшість з них. А хто не відмовиться від чорного промислу, регулярно поповнюватиме не з власної волі державний бюджет.

Станіслав Кухарчук, Павло Тимошенко, «Новини», телеканал «Інтер», Черкаська область

Риба пішла на нерест: як зберегти популяцію

На початку квітня в Україні стартувала заборона на вилов риби у нерестовий період. Порушення заборони карається адміністративною та кримінальною відповідальністю, однак це не стає на заваді браконьєрам.

Така заборона діяла ще за радянських часів, а з початком незалежності України органи рибоохорони усіх областей лише дещо змінили дати її початку, які визначаються в наказах територіальних управлінь. Відтак, в 24-х областях України та місті Києві нерестова заборона стартує з 1 квітня. Її терміни на водоймах в Україні в різних регіонах і областях можуть відрізнятися і, здебільшого, це залежить від погодних умов. Проте найчастіше сезонний нерестовий період визначається термінами з 1 квітня по 30 червня.

Що передбачає заборона

Період нересту – це час, коли риба відкладає ікру та розмножується. У більшості видів нерест проходить з весни до початку літа: в квітні нереститься щука, з середини до кінця травня — окунь, судак, лящ, короп, карась. Саме тоді рибоохоронні органи ведуть пильний нагляд за ситуацією на воді. Посилений режим охорони нерестовищ та риби передбачає використання штучних нерестових гнізд, підвищення контролю стічних вод, які потрапляють у водойми з господарських об’єктів, пильнування вилову риби браконьєрами. Адже саме вони, зазвичай, користуються незаконними методами вилову, та роблять це в особливо великих розмірах.

Таким чином, правила лову риби під час нересту передбачають: вилов лише з берега, лише в межах населеного пункту та лише дозволеними знаряддями лову — 1 вудкою/донкою з одним гачком або спінінгом, з дотримання норм вилову — до 3 кг/день на людину. Крім того, ловити рибу можна лише в дозволених місцях, які визначаються територіальними управліннями рибоохорони. Категорично заборонена рибалка в природних нерестовищах і на території зимувальних ям. До того ж, в період нересту заборонено проводити днопоглиблювальні, вибухові та інші види робіт, добувати будівельні матеріали (видобування піщано-гравійної суміші, розчистка русел річок, днопоглиблення, берегоукріплення тощо), проводити змагання із спортивного рибальства, проводити підводне полювання, пересування човнів. Відповідно до Правил любительського та спортивного рибальства, в цей час дозвіл на використання плавальних засобів мають тільки органи, що займаються охороною водоймищ.

Ефективність рибоохоронних дій

Загалом, про необхідність таких заборон під час нересту активісти і екологи говорять повсякчас, але оцінити їх ефективність дуже важко. Справа у тому, що заборона ніяк не зупиняє браконьєрів, та навіть не здатна значно мінімізувати вилови. «Незважаючи на максимальні заходи по охороні біоресурсів, браконьєри не припиняють протиправну діяльність, чим завдають суттєвої шкоди рибному господарству країни. Адже в період нересту в риби знижується відчуття загрози, вона масово гуртується та прямує зграями до нерестовищ. Цим і користуються браконьєри, які розставляють сітки на шляху рибних косяків – на шляху до традиційний природних нерестовищ», — зазначає голова Держрибагентства Ярема Ковалів.

Відтак, відповідно до статистичних даних, протягом нерестової компанії минулого року територіальними підрозділами рибоохорони Держрибагентства України було викрито 10 217 порушень правил рибальства. Звісно, це менше, ніж у 2014 році (на 1 375 порушень), однак цифри все одно вражають. Крім того, слід взяти до уваги, що це – тільки ті порушення, які були зафіксовані. Бо скільки їх було насправді, складно уявити.

Співголова Асоціації зелених України Олександр Щербань впевнений, що за такими браконьєрськими виловами риби «стоять» державні структури. Він зауважує, що подібні заборони є у більшості країн світу, однак лише в Україні чомусь не діють. «Такі заборони, звичайно, потрібні. Навіть необхідні. Бо вони є у всьому цивілізованому світі. І якщо їх дотримуватись, то буде неабиякий результат (це значно впливає на популяцію риби). Втім, в Україні це не так ефективно. Найперше, тому, що браконьєрами є самі державні установи, як відловлюють рибу і дозволяють це робити іншим», — переконаний він.

Читайте так же:  Доверенность от акционера в суд

Завдані збитки

На жаль, неефективна боротьба з браконьєрами призводить і до значних фінансових втрат України. За результатами викритих у минулому році порушень (за ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) «грубе порушення правил рибальства») було затримано 3 402 особи (на 10% менше ніж у 2014 році) і нараховані збитки на загальну суму 3 392 331 грн. Окрім безпосередньо затриманих браконьєрів, рибоохорона відслідковує порушників і на місцях збуту риби. Так, у 2015 році за порушення правил придбання та збуту риби було затримано 1 267 осіб відносно яких складено протоколи за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.

Загалом у порушників було вилучено 59 483 кг незаконно виловленої риби та 8 479 заборонених знарядь лову.

Більше того, уже в поточному році (браконьєри завжди значно активують свою діяльність перед початком заборони лову), в останніх числах березня, правопорушники завдали збитків рибному господарству України більше ніж на 200 000 грн. Саме тому перед початком нересту, рибоохорона значно посилює заходи безпеки, аби зберегти популяцію риб. Але, за словами Олександра Щербаня, ця робота не приносить бажаних результатів через декілька причин. Найперше, через те, що не має необхідної техніки та фінансування, аби вслідкувати за усіма порушниками. «Важливо зрозуміти, що рибінспектори, які працюють в Україні, отримують зарплату на рівні 1 500 грн. Логічно, що ніхто за ці гроші не хоче працювати. Крім того, якщо браконьєр їздить на човні з потужністю двигуна 130 кінських сил, а рибінспекція на човні у 30 кінських сил, то про яку ефективність ми говоримо?», — каже він.

Відповідальність треба посилювати

Як вже зазначалося, за вилови риби у нерестовий період діє адміністративна та кримінальна відповідальність. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незначне порушення правил рибальства передбачено попередження або накладення штрафу від 34 до 170 грн, на посадових осіб від 170 до 510 грн; за грубе порушення правил рибальства (наприклад, за рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел тощо) передбачено штраф 340-680 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, на посадових осіб — 510-850 грн з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення. Залежно від ступеня завданих збитків, за грубі порушення передбачена також кримінальна відповідальність — штраф 3400 – 6800 грн або позбавлення волі строком до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову, та незаконно добутих водних біоресурсів.

Крім загального штрафу, за незаконний вилов правопорушнику нараховується штраф за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. І у кожної рибини є своя ціна. Так, відповідно до постанови Кабміну №1209 від 21.11.2011 встановлено такі штрафи: судак – 510 грн, сом – 425, щука – 340, короп – 306, білий амур, товстолоб – 255, плітка, синець – 85, карась, окунь і верховодка – 17, лящ – 170, лин – 119 грн, краснопірка – 68 грн, підуст – 34 грн.

На жаль, порушники на це не дуже зважають, і незаконний вилов риби продовжується. Ба більше, така фіксована відповідальність не може повною мірою покрити і збитки державі. «Безперечно, існуючі штрафи не можуть компенсувати збитків, завданих рибному господарству, особливо в нерестовий період – період розмноження риби. Адже, залежно від виду, риба може відкладати від тисячі до сотень тисяч ікринок. І кожна виловлена рибина — це сотні втрачених рибинок», — зазначає Ярема Ковалів.

Загалом, експерти бідкаються, що у випадку порушень природоохоронного законодавства, як і у випадку будь-яких інших порушень, багато залежить від ментальності людей. На жаль, українці звикли порушувати заборони, а тому змінити їх підсвідомість досить важко. Крім того, дуже важливо підвищувати заробітну плату людям, які займаються охороною водоймищ. Тобто, одних мотивувати, іншим – збільшувати відповідальність. І лише тоді, на думку експертів, можна буде сподіватися, що ситуація значно покращиться. Втім, це буде не за рік і навіть не за п’ять.

З листопада встановлено заборону на вилов риби у зимувальних ямах

З 1 листопада на більшості українських водоймах розпочалася осінньо-зимова заборона на лов водних біоресурсів у зимувальних ямах. В переважній кількості областей вона триватиме до початку нересту 2019 року, в деяких – до кінця зимового періоду.

За інформацією Державного агентства рибного господарства, з метою збереження водних біоресурсів у зимовий період територіальними підрозділами рибоохоронного патруля видано відповідні накази. В них зазначено водойми та місця, де вводиться ця заборона. З документами можна ознайомитись за посиланням. Нагадуємо, риболовля у заборонений період дозволена на ділянках для любительського рибальства поза межами зимувальних ям. При цьому любительський лов риби дозволяється зимовими вудками із блешнею вертикального блешніння з гачком, не більше №10, мормишкою, наживною і живцевою снастями. Загальна кількість гачків на водоймах загального користування не повинна перевищувати п’яти на рибалку, а на водоймах, де впроваджено платне рибальство, – не більше десяти на одну особу.

За недотримання зазначених норм передбачена адміністративна відповідальність – штраф від 34 до 680 грн. Крім штрафу за незаконний вилов нараховуються збитки за кожну виловлену рибину.

Штраф за незаконний вилов риби 2019